Хай палає свіча... хай палає

                                                                                                          Поєднає нас вона в цей час.

                                                                                                                Хай сьогодні спогади лунають.

                                                                                                                Пам'ять чиста, світла і велична

                                                                                                           Пісня й слово хай єднає нас.

                                                                                                                     Гори, священна пам'яті лампадо…

       Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів.

       Голодомор – це не великий голод чи відсутність їжі. Це вбивство, сплановане і неминуча смерть мільйонів. Упродовж десятків років ця пам'ять – схована у катакомбах одкровення – зберігалося сотнями, можливо тисячами людей. Вона передавалася далі: зі страхом, але насамперед проти страху. Ми здатні зберегти цю пам'ять з шляхетним достоїнством, усвідомленим миром і повагою до себе.

       Масштаб пам’яті про Голодомор є для нас, українських громадян, мірилом національної гідності і людської чесності.

       З метою вшанування пам’яті жертв і постраждалих від Голодомору 1932-1933 років у Лісівському НВК був проведений вечір-реквієм «На колінах стою перед вами, сповідаю жалобу сумну…».